| доро́жчий – прикметник, вищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | доро́жчий | доро́жча | доро́жче | доро́жчі |
| родовий | доро́жчого | доро́жчої | доро́жчого | доро́жчих |
| давальний | доро́жчому | доро́жчій | доро́жчому | доро́жчим |
| знахідний | доро́жчий, доро́жчого | доро́жчу | доро́жче | доро́жчі, доро́жчих |
| орудний | доро́жчим | доро́жчою | доро́жчим | доро́жчими |
| місцевий | на/у доро́жчому, доро́жчім | на/у доро́жчій | на/у доро́жчому, доро́жчім | на/у доро́жчих |