| | |
| доруба́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доруба́тися, доруба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доруба́ймося, доруба́ймось |
| 2 особа | доруба́йся, доруба́йсь | доруба́йтеся, доруба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доруба́юся, доруба́юсь | доруба́ємося, доруба́ємось, доруба́ємся |
| 2 особа | доруба́єшся | доруба́єтеся, доруба́єтесь |
| 3 особа | доруба́ється | доруба́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доруба́вся, доруба́всь | доруба́лися, доруба́лись |
| жін.р. | доруба́лася, доруба́лась |
| сер.р. | доруба́лося, доруба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доруба́вшись |
