| | |
| доси́дітися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доси́дітися, доси́дітись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доси́дьмося, доси́дьмось |
| 2 особа | доси́дься | доси́дьтеся, доси́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доси́джуся, доси́джусь | доси́димося, доси́димось, доси́димся |
| 2 особа | доси́дишся | доси́дитеся, доси́дитесь |
| 3 особа | доси́диться | доси́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доси́дівся, доси́дівсь | доси́ділися, доси́ділись |
| жін.р. | доси́ділася, доси́ділась |
| сер.р. | доси́ділося, доси́ділось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доси́дівшись |
