| | |
| доси́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доси́джуватися, доси́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доси́джуймося, доси́джуймось |
| 2 особа | доси́джуйся, доси́джуйсь | доси́джуйтеся, доси́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доси́джуватимуся, доси́джуватимусь | доси́джуватимемося, доси́джуватимемось, доси́джуватимемся |
| 2 особа | доси́джуватимешся | доси́джуватиметеся, доси́джуватиметесь |
| 3 особа | доси́джуватиметься | доси́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доси́джуюся, доси́джуюсь | доси́джуємося, доси́джуємось, доси́джуємся |
| 2 особа | доси́джуєшся | доси́джуєтеся, доси́джуєтесь |
| 3 особа | доси́джується | доси́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доси́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доси́джувався, доси́джувавсь | доси́джувалися, доси́джувались |
| жін. р. | доси́джувалася, доси́джувалась |
| сер. р. | доси́джувалося, доси́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доси́джувавшись |
