| дослі́дчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дослі́дчий | дослі́дча | дослі́дче | дослі́дчі |
| родовий | дослі́дчого | дослі́дчої | дослі́дчого | дослі́дчих |
| давальний | дослі́дчому | дослі́дчій | дослі́дчому | дослі́дчим |
| знахідний | дослі́дчий, дослі́дчого | дослі́дчу | дослі́дче | дослі́дчі, дослі́дчих |
| орудний | дослі́дчим | дослі́дчою | дослі́дчим | дослі́дчими |
| місцевий | на/у дослі́дчому, дослі́дчім | на/у дослі́дчій | на/у дослі́дчому, дослі́дчім | на/у дослі́дчих |