| | |
| досмо́ктуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досмо́ктуватися, досмо́ктуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досмо́ктуймося, досмо́ктуймось |
| 2 особа | досмо́ктуйся, досмо́ктуйсь | досмо́ктуйтеся, досмо́ктуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досмо́ктуватимуся, досмо́ктуватимусь | досмо́ктуватимемося, досмо́ктуватимемось, досмо́ктуватимемся |
| 2 особа | досмо́ктуватимешся | досмо́ктуватиметеся, досмо́ктуватиметесь |
| 3 особа | досмо́ктуватиметься | досмо́ктуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досмо́ктуюся, досмо́ктуюсь | досмо́ктуємося, досмо́ктуємось, досмо́ктуємся |
| 2 особа | досмо́ктуєшся | досмо́ктуєтеся, досмо́ктуєтесь |
| 3 особа | досмо́ктується | досмо́ктуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досмо́ктуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досмо́ктувався, досмо́ктувавсь | досмо́ктувалися, досмо́ктувались |
| жін. р. | досмо́ктувалася, досмо́ктувалась |
| сер. р. | досмо́ктувалося, досмо́ктувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досмо́ктувавшись |