| | |
| досто́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досто́юватися, досто́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досто́юймося, досто́юймось |
| 2 особа | досто́юйся, досто́юйсь | досто́юйтеся, досто́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досто́юватимуся, досто́юватимусь | досто́юватимемося, досто́юватимемось, досто́юватимемся |
| 2 особа | досто́юватимешся | досто́юватиметеся, досто́юватиметесь |
| 3 особа | досто́юватиметься | досто́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досто́ююся, досто́ююсь | досто́юємося, досто́юємось, досто́юємся |
| 2 особа | досто́юєшся | досто́юєтеся, досто́юєтесь |
| 3 особа | досто́юється | досто́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| досто́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | досто́ювався, досто́ювавсь | досто́ювалися, досто́ювались |
| жін. р. | досто́ювалася, досто́ювалась |
| сер. р. | досто́ювалося, досто́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досто́ювавшись |
| | |
| [розм.] | | |
