| | |
| дотяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (діставати; доторкуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дотяга́тися, дотяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дотяга́ймося, дотяга́ймось |
| 2 особа | дотяга́йся, дотяга́йсь | дотяга́йтеся, дотяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дотяга́тимуся, дотяга́тимусь | дотяга́тимемося, дотяга́тимемось, дотяга́тимемся |
| 2 особа | дотяга́тимешся | дотяга́тиметеся, дотяга́тиметесь |
| 3 особа | дотяга́тиметься | дотяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дотяга́юся, дотяга́юсь | дотяга́ємося, дотяга́ємось, дотяга́ємся |
| 2 особа | дотяга́єшся | дотяга́єтеся, дотяга́єтесь |
| 3 особа | дотяга́ється | дотяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дотяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дотяга́вся, дотяга́всь | дотяга́лися, дотяга́лись |
| жін. р. | дотяга́лася, дотяга́лась |
| сер. р. | дотяга́лося, дотяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дотяга́вшись |
