| | |
| дохо́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (досягати певного місця; зберігатися; досягати якого-небудь стану) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дохо́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дохо́дьмо |
| 2 особа | дохо́дь | дохо́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́дитиму | дохо́дитимемо, дохо́дитимем |
| 2 особа | дохо́дитимеш | дохо́дитимете |
| 3 особа | дохо́дитиме | дохо́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дохо́джу | дохо́димо, дохо́дим |
| 2 особа | дохо́диш | дохо́дите |
| 3 особа | дохо́дить | дохо́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дохо́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дохо́див | дохо́дили |
| жін. р. | дохо́дила |
| сер. р. | дохо́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дохо́дивши |
