| | |
| доці́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доці́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доці́джуймо |
| 2 особа | доці́джуй | доці́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доці́джуватиму | доці́джуватимемо, доці́джуватимем |
| 2 особа | доці́джуватимеш | доці́джуватимете |
| 3 особа | доці́джуватиме | доці́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доці́джую | доці́джуємо, доці́джуєм |
| 2 особа | доці́джуєш | доці́джуєте |
| 3 особа | доці́джує | доці́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доці́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доці́джував | доці́джували |
| жін. р. | доці́джувала |
| сер. р. | доці́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| доці́джуваний |
| Безособова форма |
| доці́джувано |
| Дієприслівник |
| доці́джувавши |
