| | |
| доці́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доці́джуватися, доці́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доці́джуватиметься | доці́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | доці́джується | доці́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| доці́джуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | доці́джувався, доці́джувавсь | доці́джувалися, доці́джувались |
| жін. р. | доці́джувалася, доці́джувалась |
| сер. р. | доці́джувалося, доці́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доці́джувавшись |
