дріб’язни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дріб’язни́й | дріб’язна́ | дріб’язне́ | дріб’язні́ |
родовий | дріб’язно́го | дріб’язно́ї | дріб’язно́го | дріб’язни́х |
давальний | дріб’язно́му | дріб’язні́й | дріб’язно́му | дріб’язни́м |
знахідний | дріб’язни́й, дріб’язно́го | дріб’язну́ | дріб’язне́ | дріб’язні́, дріб’язни́х |
орудний | дріб’язни́м | дріб’язно́ю | дріб’язни́м | дріб’язни́ми |
місцевий | на/у дріб’язно́му, дріб’язні́м | на/у дріб’язні́й | на/у дріб’язно́му, дріб’язні́м | на/у дріб’язни́х |
[рідко] |