| друцьки́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | друцьки́й | друцька́ | друцьке́ | друцькі́ |
| родовий | друцько́го | друцько́ї | друцько́го | друцьки́х |
| давальний | друцько́му | друцькі́й | друцько́му | друцьки́м |
| знахідний | друцьки́й, друцько́го | друцьку́ | друцьке́ | друцькі́, друцьки́х |
| орудний | друцьки́м | друцько́ю | друцьки́м | друцьки́ми |
| місцевий | на/у друцько́му, друцькі́м | на/у друцькі́й | на/у друцько́му, друцькі́м | на/у друцьки́х |