| дублю́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дублю́ючий | дублю́юча | дублю́юче | дублю́ючі |
| родовий | дублю́ючого | дублю́ючої | дублю́ючого | дублю́ючих |
| давальний | дублю́ючому | дублю́ючій | дублю́ючому | дублю́ючим |
| знахідний | дублю́ючий, дублю́ючого | дублю́ючу | дублю́юче | дублю́ючі, дублю́ючих |
| орудний | дублю́ючим | дублю́ючою | дублю́ючим | дублю́ючими |
| місцевий | на/у дублю́ючому, дублю́ючім | на/у дублю́ючій | на/у дублю́ючому, дублю́ючім | на/у дублю́ючих |