| ду́жчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ду́жчий | ду́жча | ду́жче | ду́жчі |
| родовий | ду́жчого | ду́жчої | ду́жчого | ду́жчих |
| давальний | ду́жчому | ду́жчій | ду́жчому | ду́жчим |
| знахідний | ду́жчий, ду́жчого | ду́жчу | ду́жче | ду́жчі, ду́жчих |
| орудний | ду́жчим | ду́жчою | ду́жчим | ду́жчими |
| місцевий | на/у ду́жчому, ду́жчім | на/у ду́жчій | на/у ду́жчому, ду́жчім | на/у ду́жчих |