| думли́вий – прикметник | ||||
| (задумливий; гордовитий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | думли́вий | думли́ва | думли́ве | думли́ві |
| родовий | думли́вого | думли́вої | думли́вого | думли́вих |
| давальний | думли́вому | думли́вій | думли́вому | думли́вим |
| знахідний | думли́вого, думли́вий | думли́ву | думли́ве | думли́вих, думли́ві |
| орудний | думли́вим | думли́вою | думли́вим | думли́вими |
| місцевий | на/у думли́вому, думли́вім | на/у думли́вій | на/у думли́вому, думли́вім | на/у думли́вих |
| [рідко] | ||||