| | | | |
| дункови́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | дункови́цький | дункови́цька | дункови́цьке | дункови́цькі |
| родовий | дункови́цького | дункови́цької | дункови́цького | дункови́цьких |
| давальний | дункови́цькому | дункови́цькій | дункови́цькому | дункови́цьким |
| знахідний | дункови́цький, дункови́цького | дункови́цьку | дункови́цьке | дункови́цькі, дункови́цьких |
| орудний | дункови́цьким | дункови́цькою | дункови́цьким | дункови́цькими |
| місцевий | на/у дункови́цькому, дункови́цькім | на/у дункови́цькій | на/у дункови́цькому, дункови́цькім | на/у дункови́цьких |
