| дуплува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дуплува́тий | дуплува́та | дуплува́те | дуплува́ті |
| родовий | дуплува́того | дуплува́тої | дуплува́того | дуплува́тих |
| давальний | дуплува́тому | дуплува́тій | дуплува́тому | дуплува́тим |
| знахідний | дуплува́тий | дуплува́ту | дуплува́те | дуплува́ті |
| орудний | дуплува́тим | дуплува́тою | дуплува́тим | дуплува́тими |
| місцевий | на/у дуплува́тому, дуплува́тім | на/у дуплува́тій | на/у дуплува́тому, дуплува́тім | на/у дуплува́тих |