| ду́тель – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ду́тель | ду́телі |
| родовий | ду́теля | ду́телів |
| давальний | ду́телю, ду́телеві | ду́телям |
| знахідний | ду́тель | ду́телі |
| орудний | ду́телем | ду́телями |
| місцевий | на/у ду́телі, ду́телю | на/у ду́телях |
| кличний | ду́телю* | ду́телі* |
| [вживається у фразеологізмі] |