>
| еквілібрува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | еквілібрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | еквілібру́ймо | |
| 2 особа | еквілібру́й | еквілібру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | еквілібрува́тиму | еквілібрува́тимемо, еквілібрува́тимем |
| 2 особа | еквілібрува́тимеш | еквілібрува́тимете |
| 3 особа | еквілібрува́тиме | еквілібрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | еквілібру́ю | еквілібру́ємо, еквілібру́єм |
| 2 особа | еквілібру́єш | еквілібру́єте |
| 3 особа | еквілібру́є | еквілібру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| еквілібру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | еквілібрува́в | еквілібрува́ли |
| жін. р. | еквілібрува́ла | |
| сер. р. | еквілібрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| еквілібрува́вши | ||