>
| екзальтува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | екзальтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | екзальту́ймо | |
| 2 особа | екзальту́й | екзальту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | екзальтува́тиму | екзальтува́тимемо, екзальтува́тимем |
| 2 особа | екзальтува́тимеш | екзальтува́тимете |
| 3 особа | екзальтува́тиме | екзальтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | екзальту́ю | екзальту́ємо, екзальту́єм |
| 2 особа | екзальту́єш | екзальту́єте |
| 3 особа | екзальту́є | екзальту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| екзальту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | екзальтува́в | екзальтува́ли |
| жін. р. | екзальтува́ла | |
| сер. р. | екзальтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| екзальто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| екзальто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| екзальтува́вши | ||