>
| екумені́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екумені́чний | екумені́чна | екумені́чне | екумені́чні |
| родовий | екумені́чного | екумені́чної | екумені́чного | екумені́чних |
| давальний | екумені́чному | екумені́чній | екумені́чному | екумені́чним |
| знахідний | екумені́чний | екумені́чну | екумені́чне | екумені́чні |
| орудний | екумені́чним | екумені́чною | екумені́чним | екумені́чними |
| місцевий | на/в екумені́чному, екумені́чнім | на/в екумені́чній | на/в екумені́чному, екумені́чнім | на/в екумені́чних |