>
еламі́т – іменник чоловічого роду, істота | ||
(мешканець стародавнього Еламу) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | еламі́т | еламі́ти |
родовий | еламі́та | еламі́тів |
давальний | еламі́тові, еламі́ту | еламі́там |
знахідний | еламі́та | еламі́тів |
орудний | еламі́том | еламі́тами |
місцевий | на/в еламі́тові, еламі́ті | на/в еламі́тах |
кличний | еламі́те | еламі́ти |
[іст.] |