>
| емульгува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | емульгува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | емульгу́ймо | |
| 2 особа | емульгу́й | емульгу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | емульгува́тиму | емульгува́тимемо, емульгува́тимем |
| 2 особа | емульгува́тимеш | емульгува́тимете |
| 3 особа | емульгува́тиме | емульгува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | емульгу́ю | емульгу́ємо, емульгу́єм |
| 2 особа | емульгу́єш | емульгу́єте |
| 3 особа | емульгу́є | емульгу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| емульгу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | емульгува́в | емульгува́ли |
| жін. р. | емульгува́ла | |
| сер. р. | емульгува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| емульго́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| емульго́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| емульгува́вши | ||