>
| ензооти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ензооти́чний | ензооти́чна | ензооти́чне | ензооти́чні |
| родовий | ензооти́чного | ензооти́чної | ензооти́чного | ензооти́чних |
| давальний | ензооти́чному | ензооти́чній | ензооти́чному | ензооти́чним |
| знахідний | ензооти́чний | ензооти́чну | ензооти́чне | ензооти́чні |
| орудний | ензооти́чним | ензооти́чною | ензооти́чним | ензооти́чними |
| місцевий | на/в ензооти́чному, ензооти́чнім | на/в ензооти́чній | на/в ензооти́чному, ензооти́чнім | на/в ензооти́чних |