>
| епю́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епю́рний | епю́рна | епю́рне | епю́рні |
| родовий | епю́рного | епю́рної | епю́рного | епю́рних |
| давальний | епю́рному | епю́рній | епю́рному | епю́рним |
| знахідний | епю́рний | епю́рну | епю́рне | епю́рні |
| орудний | епю́рним | епю́рною | епю́рним | епю́рними |
| місцевий | на/в епю́рному, епю́рнім | на/в епю́рній | на/в епю́рному, епю́рнім | на/в епю́рних |