>
| ерати́чний – прикметник | ||||
| (у геології: про валун тощо) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ерати́чний | ерати́чна | ерати́чне | ерати́чні |
| родовий | ерати́чного | ерати́чної | ерати́чного | ерати́чних |
| давальний | ерати́чному | ерати́чній | ерати́чному | ерати́чним |
| знахідний | ерати́чний | ерати́чну | ерати́чне | ерати́чні |
| орудний | ерати́чним | ерати́чною | ерати́чним | ерати́чними |
| місцевий | на/в ерати́чному, ерати́чнім | на/в ерати́чній | на/в ерати́чному, ерати́чнім | на/в ерати́чних |