>
| еруди́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | еруди́тний | еруди́тна | еруди́тне | еруди́тні |
| родовий | еруди́тного | еруди́тної | еруди́тного | еруди́тних |
| давальний | еруди́тному | еруди́тній | еруди́тному | еруди́тним |
| знахідний | еруди́тний, еруди́тного | еруди́тну | еруди́тне | еруди́тні, еруди́тних |
| орудний | еруди́тним | еруди́тною | еруди́тним | еруди́тними |
| місцевий | на/в еруди́тному, еруди́тнім | на/в еруди́тній | на/в еруди́тному, еруди́тнім | на/в еруди́тних |
| [рідко] | ||||