>
| ескадро́нний1 – прикметник | ||||
| (до ескадро”н) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ескадро́нний | ескадро́нна | ескадро́нне | ескадро́нні |
| родовий | ескадро́нного | ескадро́нної | ескадро́нного | ескадро́нних |
| давальний | ескадро́нному | ескадро́нній | ескадро́нному | ескадро́нним |
| знахідний | ескадро́нний, ескадро́нного | ескадро́нну | ескадро́нне | ескадро́нні, ескадро́нних |
| орудний | ескадро́нним | ескадро́нною | ескадро́нним | ескадро́нними |
| місцевий | на/в ескадро́нному, ескадро́ннім | на/в ескадро́нній | на/в ескадро́нному, ескадро́ннім | на/в ескадро́нних |