>
| етіоло́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | етіоло́ваний | етіоло́вана | етіоло́ване | етіоло́вані |
| родовий | етіоло́ваного | етіоло́ваної | етіоло́ваного | етіоло́ваних |
| давальний | етіоло́ваному | етіоло́ваній | етіоло́ваному | етіоло́ваним |
| знахідний | етіоло́ваний | етіоло́вану | етіоло́ване | етіоло́вані |
| орудний | етіоло́ваним | етіоло́ваною | етіоло́ваним | етіоло́ваними |
| місцевий | на/в етіоло́ваному, етіоло́ванім | на/в етіоло́ваній | на/в етіоло́ваному, етіоло́ванім | на/в етіоло́ваних |