>
| ехолока́тор – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ехолока́тор | ехолока́тори |
| родовий | ехолока́тора | ехолока́торів |
| давальний | ехолока́тору, ехолока́торові | ехолока́торам |
| знахідний | ехолока́тор | ехолока́тори |
| орудний | ехолока́тором | ехолока́торами |
| місцевий | на/в ехолока́торі | на/в ехолока́торах |
| кличний | ехолока́торе* | ехолока́тори* |