>
| ешафо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ешафо́тний | ешафо́тна | ешафо́тне | ешафо́тні |
| родовий | ешафо́тного | ешафо́тної | ешафо́тного | ешафо́тних |
| давальний | ешафо́тному | ешафо́тній | ешафо́тному | ешафо́тним |
| знахідний | ешафо́тний | ешафо́тну | ешафо́тне | ешафо́тні |
| орудний | ешафо́тним | ешафо́тною | ешафо́тним | ешафо́тними |
| місцевий | на/в ешафо́тному, ешафо́тнім | на/в ешафо́тній | на/в ешафо́тному, ешафо́тнім | на/в ешафо́тних |