| євангелі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | євангелі́чний | євангелі́чна | євангелі́чне | євангелі́чні |
| родовий | євангелі́чного | євангелі́чної | євангелі́чного | євангелі́чних |
| давальний | євангелі́чному | євангелі́чній | євангелі́чному | євангелі́чним |
| знахідний | євангелі́чний | євангелі́чну | євангелі́чне | євангелі́чні |
| орудний | євангелі́чним | євангелі́чною | євангелі́чним | євангелі́чними |
| місцевий | на/в євангелі́чному, євангелі́чнім | на/в євангелі́чній | на/в євангелі́чному, євангелі́чнім | на/в євангелі́чних |