| же́ківець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (від: ЖЕК) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | же́ківець | же́ківці |
| родовий | же́ківця | же́ківців |
| давальний | же́ківцеві, же́ківцю | же́ківцям |
| знахідний | же́ківця | же́ківців |
| орудний | же́ківцем | же́ківцями |
| місцевий | на/у же́ківцеві, же́ківці, же́ківцю | на/у же́ківцях |
| кличний | же́ківцю | же́ківці |