| | |
| жениха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | жениха́тися, жениха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жениха́ймося, жениха́ймось |
| 2 особа | жениха́йся, жениха́йсь | жениха́йтеся, жениха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жениха́тимуся, жениха́тимусь | жениха́тимемося, жениха́тимемось, жениха́тимемся |
| 2 особа | жениха́тимешся | жениха́тиметеся, жениха́тиметесь |
| 3 особа | жениха́тиметься | жениха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жениха́юся, жениха́юсь | жениха́ємося, жениха́ємось, жениха́ємся |
| 2 особа | жениха́єшся | жениха́єтеся, жениха́єтесь |
| 3 особа | жениха́ється | жениха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| жениха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жениха́вся, жениха́всь | жениха́лися, жениха́лись |
| жін. р. | жениха́лася, жениха́лась |
| сер. р. | жениха́лося, жениха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| жениха́вшись |
