| жона́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | жона́тий | жона́та | жона́те | жона́ті |
| родовий | жона́того | жона́тої | жона́того | жона́тих |
| давальний | жона́тому | жона́тій | жона́тому | жона́тим |
| знахідний | жона́того, жона́тий | жона́ту | жона́те | жона́тих, жона́ті |
| орудний | жона́тим | жона́тою | жона́тим | жона́тими |
| місцевий | на/у жона́тому, жона́тім | на/у жона́тій | на/у жона́тому, жона́тім | на/у жона́тих |