з’є́днуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’є́днуваний | з’є́днувана | з’є́днуване | з’є́днувані |
родовий | з’є́днуваного | з’є́днуваної | з’є́днуваного | з’є́днуваних |
давальний | з’є́днуваному | з’є́днуваній | з’є́днуваному | з’є́днуваним |
знахідний | з’є́днуваний | з’є́днувану | з’є́днуване | з’є́днувані |
орудний | з’є́днуваним | з’є́днуваною | з’є́днуваним | з’є́днуваними |
місцевий | на/у з’є́днуваному, з’є́днуванім | на/у з’є́днуваній | на/у з’є́днуваному, з’є́днуванім | на/у з’є́днуваних |