з’є́днуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | з’є́днуватися, з’є́днуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | з’є́днуймося, з’є́днуймось | |
2 особа | з’є́днуйся, з’є́днуйсь | з’є́днуйтеся, з’є́днуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | з’є́днуватимуся, з’є́днуватимусь | з’є́днуватимемося, з’є́днуватимемось, з’є́днуватимемся |
2 особа | з’є́днуватимешся | з’є́днуватиметеся, з’є́днуватиметесь |
3 особа | з’є́днуватиметься | з’є́днуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | з’є́днуюся, з’є́днуюсь | з’є́днуємося, з’є́днуємось, з’є́днуємся |
2 особа | з’є́днуєшся | з’є́днуєтеся, з’є́днуєтесь |
3 особа | з’є́днується | з’є́днуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
з’є́днуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | з’є́днувався, з’є́днувавсь | з’є́днувалися, з’є́днувались |
жін. р. | з’є́днувалася, з’є́днувалась | |
сер. р. | з’є́днувалося, з’є́днувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
з’є́днувавшись |