| з’ї́здити – дієслово доконаного виду | ||
| (поїхати і повернутися) | ||
| Інфінітив | з’ї́здити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | з’ї́здьмо | |
| 2 особа | з’їздь | з’ї́здьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | з’ї́жджу | з’ї́здимо, з’ї́здим |
| 2 особа | з’ї́здиш | з’ї́здите |
| 3 особа | з’ї́здить | з’ї́здять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | з’ї́здив | з’ї́здили |
| жін.р. | з’ї́здила | |
| сер.р. | з’ї́здило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| з’ї́жджений | ||
| Безособова форма | ||
| з’ї́жджено | ||
| Дієприслівник | ||
| з’ї́здивши | ||