| з’ясо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | з’ясо́ваний | з’ясо́вана | з’ясо́ване | з’ясо́вані |
| родовий | з’ясо́ваного | з’ясо́ваної | з’ясо́ваного | з’ясо́ваних |
| давальний | з’ясо́ваному | з’ясо́ваній | з’ясо́ваному | з’ясо́ваним |
| знахідний | з’ясо́ваний | з’ясо́вану | з’ясо́ване | з’ясо́вані |
| орудний | з’ясо́ваним | з’ясо́ваною | з’ясо́ваним | з’ясо́ваними |
| місцевий | на/у з’ясо́ваному, з’ясо́ванім | на/у з’ясо́ваній | на/у з’ясо́ваному, з’ясо́ванім | на/у з’ясо́ваних |