| | |
| з’ясо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | з’ясо́вуватися, з’ясо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | з’ясо́вуватиметься | з’ясо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | з’ясо́вується | з’ясо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| з’ясо́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | з’ясо́вувався, з’ясо́вувавсь | з’ясо́вувалися, з’ясо́вувались |
| жін. р. | з’ясо́вувалася, з’ясо́вувалась |
| сер. р. | з’ясо́вувалося, з’ясо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| з’ясо́вувавшись |
