| зів’я́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зів’я́лений | зів’я́лена | зів’я́лене | зів’я́лені |
| родовий | зів’я́леного | зів’я́леної | зів’я́леного | зів’я́лених |
| давальний | зів’я́леному | зів’я́леній | зів’я́леному | зів’я́леним |
| знахідний | зів’я́лений | зів’я́лену | зів’я́лене | зів’я́лені |
| орудний | зів’я́леним | зів’я́леною | зів’я́леним | зів’я́леними |
| місцевий | на/у зів’я́леному, зів’я́ленім | на/у зів’я́леній | на/у зів’я́леному, зів’я́ленім | на/у зів’я́лених |