| зів’яли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зів’яли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зів’ялі́мо, зів’ялі́м | |
| 2 особа | зів’яли́ | зів’ялі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зів’ялю́ | зів’я́лимо, зів’я́лим |
| 2 особа | зів’я́лиш | зів’я́лите |
| 3 особа | зів’я́лить | зів’я́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зів’яли́в | зів’яли́ли |
| жін.р. | зів’яли́ла | |
| сер.р. | зів’яли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зів’я́лений | ||
| Безособова форма | ||
| зів’я́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| зів’яли́вши | ||