| зігну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зігну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зігні́мо, зігні́м | |
| 2 особа | зігни́ | зігні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зігну́ | зігнемо́, зігне́м |
| 2 особа | зігне́ш | зігнете́ |
| 3 особа | зігне́ | зігну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зігну́в | зігну́ли |
| жін.р. | зігну́ла | |
| сер.р. | зігну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зі́гнутий | ||
| Безособова форма | ||
| зі́гнуто | ||
| Дієприслівник | ||
| зігну́вши | ||