| зіста́влення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зіста́влення | зіста́влення |
| родовий | зіста́влення | зіста́влень |
| давальний | зіста́вленню | зіста́вленням |
| знахідний | зіста́влення | зіста́влення |
| орудний | зіста́вленням | зіста́вленнями |
| місцевий | на/у зіста́вленні, зіста́вленню | на/у зіста́вленнях |
| кличний | зіста́влення* | зіста́влення* |