| | |
| зіставля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіставля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіставля́ймо |
| 2 особа | зіставля́й | зіставля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіставля́тиму | зіставля́тимемо, зіставля́тимем |
| 2 особа | зіставля́тимеш | зіставля́тимете |
| 3 особа | зіставля́тиме | зіставля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіставля́ю | зіставля́ємо, зіставля́єм |
| 2 особа | зіставля́єш | зіставля́єте |
| 3 особа | зіставля́є | зіставля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зіставля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зіставля́в | зіставля́ли |
| жін. р. | зіставля́ла |
| сер. р. | зіставля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зіста́влюваний |
| Безособова форма |
| зіста́влювано |
| Дієприслівник |
| зіставля́вши |