| зітлі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зітлі́лий | зітлі́ла | зітлі́ле | зітлі́лі |
| родовий | зітлі́лого | зітлі́лої | зітлі́лого | зітлі́лих |
| давальний | зітлі́лому | зітлі́лій | зітлі́лому | зітлі́лим |
| знахідний | зітлі́лий | зітлі́лу | зітлі́ле | зітлі́лі |
| орудний | зітлі́лим | зітлі́лою | зітлі́лим | зітлі́лими |
| місцевий | на/у зітлі́лому, зітлі́лім | на/у зітлі́лій | на/у зітлі́лому, зітлі́лім | на/у зітлі́лих |