| зітну́тий1 – дієприкметник | ||||
| (зрізаний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зітну́тий | зітну́та | зітну́те | зітну́ті |
| родовий | зітну́того | зітну́тої | зітну́того | зітну́тих |
| давальний | зітну́тому | зітну́тій | зітну́тому | зітну́тим |
| знахідний | зітну́тий, зітну́того | зітну́ту | зітну́те | зітну́ті, зітну́тих |
| орудний | зітну́тим | зітну́тою | зітну́тим | зітну́тими |
| місцевий | на/у зітну́тому, зітну́тім | на/у зітну́тій | на/у зітну́тому, зітну́тім | на/у зітну́тих |