| | |
| зіщу́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зіщу́люватися, зіщу́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зіщу́люймося, зіщу́люймось |
| 2 особа | зіщу́люйся, зіщу́люйсь | зіщу́люйтеся, зіщу́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіщу́люватимуся, зіщу́люватимусь | зіщу́люватимемося, зіщу́люватимемось, зіщу́люватимемся |
| 2 особа | зіщу́люватимешся | зіщу́люватиметеся, зіщу́люватиметесь |
| 3 особа | зіщу́люватиметься | зіщу́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зіщу́лююся, зіщу́лююсь | зіщу́люємося, зіщу́люємось, зіщу́люємся |
| 2 особа | зіщу́люєшся | зіщу́люєтеся, зіщу́люєтесь |
| 3 особа | зіщу́люється | зіщу́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зіщу́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зіщу́лювався, зіщу́лювавсь | зіщу́лювалися, зіщу́лювались |
| жін. р. | зіщу́лювалася, зіщу́лювалась |
| сер. р. | зіщу́лювалося, зіщу́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зіщу́лювавшись |
