| заї́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заї́дливий | заї́длива | заї́дливе | заї́дливі |
| родовий | заї́дливого | заї́дливої | заї́дливого | заї́дливих |
| давальний | заї́дливому | заї́дливій | заї́дливому | заї́дливим |
| знахідний | заї́дливий, заї́дливого | заї́дливу | заї́дливе | заї́дливі, заї́дливих |
| орудний | заї́дливим | заї́дливою | заї́дливим | заї́дливими |
| місцевий | на/у заї́дливому, заї́дливім | на/у заї́дливій | на/у заї́дливому, заї́дливім | на/у заї́дливих |
| [розм.] | ||||